Світло в тумані

Туман і протитуманні фари — як дощ і двірники: вічні непримиренні суперники. Але якщо методи боротьби з дощем зрозумілі, то з туманом — не до кінця.

Останнім часом міста все більше стають схожими на одне з міст Туманного Альбіону, де, як і в нас, тумани постійне і звичне явище. Можливо тому «протитуманники» на автомобілях  зустрічаються досить часто і вже стали свого роду елементом зовнішності машини. Різноманітних розмірів, кольорів та форм, вони прикрашають або спотворюють (залежить від смаку власника) автомобілі різних марок, від "Запорожця" до "Джипу".

 

Є думка, наприклад, що фара «просвітить» туман лише в тому випадку, якщо довжина світлової хвилі буде більше діаметра дрібних бульбашок води, з яких він складається. Якщо довжина менше діаметра бульбашки — світло розсіється. Але бульбашки ці не мають постійного розміру, а тому та сама фара може бути як ефективною, так і безпомічною. Загалом, «туманки» — не панацея від метеорологічних явищ такого роду, але одна з незамінних мір.

 

Дослідження показують, що протитуманні фари дають певний ефект лише в тому випадку, якщо встановлені зі знанням справи й застосовуються в комбінації із ближнім і далеким світлом, а також зі світлом підфарників згідно з конкретною ситуацією. Правильно встановити протитуманні фари — значить розташувати їх на відстані 0,250-0,700 м над поверхнею дороги. Опускати їх нижче недоцільно тому, що дальність видимості збільшиться на 10 %, а сліпуча дія фар і небезпека ушкодити їх на нерівній дорозі значно зростуть. Правильно встановлені протитуманні фари розташовані щодо поперечних габаритів автомобіля на відстані, що не перевищує 0,400 м (до зовнішніх бічних точок фар). Природно, протитуманні фари не повинні бути перешкодою для світла основних фар, підфарників і покажчиків поворотів.

Деякі автолюбителі вбудовують протитуманні фари в облицювання радіатора. Виглядають вони добре, естетично, але світять, мерехтячи. Кріплення протитуманних фар до облицювання радіатора — не найкраще інженерне рішення. Облицювання кріпиться не жорстко, вібрує при русі автомобіля й передає вібрації фарам. Мало того, що така фара погано світить, вона ще й недовго служить. Місце протитуманної фари — на бампері. Тому, що ці фари, особливо які мають потужні галогенні лампи, споживають великий струм (близько 10 А).

 

Правильно встановлені протитуманні фари повинні бути правильно відрегульовані. Автомобіль встановлюють на рівному майданчику перед стіною, яку можна використати як екран. На стіні проводять горизонтальну лінію на висоті, що дорівнює відстані від землі до центрів фар ненавантаженого автомобілю. Потім автомобіль навантажують (дві особи), включають фари й регулюють їх так, щоб верхня границя «світло — тінь» кожного променя проходила на 200 мм нижче раніше зазначеної лінії.

 

Якщо ж туман вас застав удень, то у цій ситуації використовувати протитуманні фари майже марно. Більшу користь надасть лише далеке світло. Воно може допомогти вчасно роздивитися, що відбувається спереду. Уночі при слабкому тумані й дощі найкраще допоможуть протитуманні фари в комбінації з далеким світлом. Не забувайте, звичайно, і про зустрічний транспорт. Щойно він з'явиться варто виключити протитуманні фари й перейти на ближнє світло. Якщо туман став щільніше й дощ підсилився, ефективніше використати протитуманні фари в комбінації із ближнім світлом. Лише в дуже щільному тумані й під час заметілі протитуманні фари — єдиний помічник. При будь-якому тумані не слід зневажати склоочисником і обдувом скла тому, що туман — це не тільки погана видимість, але й волога.

 

І останнє. Якщо туман на дорозі такий густий, що не допомагають і фари, не варто висувати голову з вікна. Оскільки випадки зіткнень лобами у підступному тумані не такі вже й поодинокі…

 




Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *